2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму

Аути́зм (грец. autos — «сам»; аутизм — «занурення в себе») — розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії, вербальної й невербальної комунікації, повторюваною поведінкою, складнощами у взаємодії із зовнішнім світом.

Не зважаючи на те, що чисельність людей з аутизмом більша, ніж чисельність людей з синдромом Дауна, і, відповідно, рідкісним його ніяк не назвеш, обізнаність населення в цьому питанні на даний час на дуже низькому рівні. Одні вважають, що люди з аутизмом – це асоціальні особи, і їх треба ізолювати від суспільства, другі – що такої проблеми і такого діагнозу не існує взагалі. А якось мені довелося почути й думку, що «в наш час всі ті аутизми лікувалися ремінцем і кутком». Так, часом, дивлячись на дитину з аутизмом, можна подумати, що їй просто бракує вихованості. Або батьківської любові, уваги. А насправді це не так. Насправді батьки таких діток, розуміючи глибину проблеми, звільняються з роботи, щоб мати можливість приділяти максимум часу і уваги розвитку своєї дитини. Подекуди – навіть отримують другу освіту і йдуть працювати асистентом вчителя. Бо проблема насправді існує, і ремінцем її не позбудешся. І, хоча 80% людей з аутизмом мають проблеми у навчанні або розумову відсталість, деякі з них можуть мати виняткові здібності в якійсь одній «своїй» галузі. Адже серед знаменитостей є немало осіб, яким був встановлений такий діагноз : Вольфганг Амадей Моцарт, Білл Гейтс, Марія Склодовська-Кюрі, Альберт Ейнштейн, Вінсент Ван Гог.

Нам усім варто пам’ятати, що  розлади аутистичного спектру – це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Діток, які мають аутизм, ще називають дітьми дощу. Хлопчиків серед них уп'ятеро більше, ніж дівчаток  – тому символіка людей з аутизмом має блакитний колір. Ви можете не одразу зрозуміти в чому справа, бо вони бувають різними. Деякі сидять у куточку, погойдуючись зі сторони в сторону і граючись увесь час лише одним предметом. Деякі постійно повторюють почуті десь репліки. Деякі постійно стрибають – вдома, на вулиці, в школі, не розуміючи , що цим наражаються на небезпеку. А ще є ті, що панічно бояться голосних звуків, яскравого світла, незнайомої їжі, або бактерій ( саме через це до цих пір підозрюють, що аутизм був у короля поп-музики Майкла Джексона).  Аутизм неможливо вилікувати, проте за допомогою систематичних занять можна скоригувати і адаптувати таку дитину до соціального життя.

А ще при своєчасному виявленні та корекції в дитинстві, можна звести до мінімуму прояви розладів у дорослому віці.

І те, що аутисти не люблять спілкуватися, і комунікація з вами їм не потрібна – неправда. Вони відчувають потребу в спілкуванні так само, як і всі, - просто не розуміють, як цю потребу реалізувати. Їм є що сказати, просто їм складно це зробити. Саме тому ми повинні бути обізнані з цією проблемою і вміти знаходити альтернативні способи спілкування з ними.

А щоб перевірити свої знання з даної теми – пройдіть невеличкий тест за цим посиланням https://naurok.com.ua/test/start/116248